Наведені основні положення токсикології, як загальної та спеціальної (токсикодинаміки, токсикокінетики, токсикометрії), так і екологічної. Основний наголос зроблено на токсиколого-екологічні аспекти, на проблеми харчової токсикології. Розглянуто сучасні методологічні підходи до створення систем еколого-токсикологічного моніторингу, а також проведено ознайомлення з основами профілактики та наданням медичної допомоги при отруєннях хімічними забруднювачами навколишнього середовища.

Наведено фізіолого-гігієнічні рекомендації щодо застосування засобів індивідуального захисту від зброї масового ураження за літніх і зимових умов, що дозволяють запобігти санітарним і безповоротним втратам, обумовленим нераціональним використанням цих засобів, а також зберегти професійну працездатність медичних працівників та особового складу Збройних сил України. Запропоновано алгоритм розрахунку оптимальних режимів праці та відпочинку під час експлуатації засобів індивідульного захисту. Обгрунтовано рекомендації щодо застосування теплових тренувань з метою прискорення процесу адаптації до роботи у комплексі засобів індивідуального захисту. Наведено пропозиції щодо застосування фармакологічних рецептур для збереження професійної працездатності військових фахівців у комплексі засобів індивідуального захисту. Розкрито особливості застосування засобів індивідуального захисту за різних умов бойової обстановки.

Обоснованы физиолого-гигиенические рекомендации по применению средств индивидуальной защиты от оружия массового поражения в летних и зимних условиях, позволяющие предотвратить санитарные и безвозвратные потери, обусловленные нерациональным использованием этих средств, а также способствуют сохранению профессиональной трудоспособности медицинских работников и личного состава Вооруженных сил Украины. Разработан алгоритм расчета оптимальных режимов труда и отдыха при эксплуатации средств индивидуальной защиты. Обоснованы рекомендации по применению тепловых тренировок с целью ускорения процесса адаптации к работе в комплексе средств индивидуальной защиты. Обоснованы предложения по применению фармакологических рецептур для сохранения профессиональной трудоспособности военных специалистов в комплексе средств идивидуальной защиты. Раскрыты особенности применения средств индивидуальной защиты в различных условиях боевой обстановки.

Подано детальну інформацію про ядерну зброю, зокрема, історію її створення, характеристику радіоактивності та іонізуючого випромінюваня, описання ядерних боєзарядів та уражаючих факторів, видів вибухів, методи оцінювання радіаційної обстановки. Значну увагу приділено радіаційній зброї, її технології одержання та техніці застосування, радіаційним інциндентам та аваріям, можливим наслідкам радіаційного теракту. Описано біологічні наслідки дії іонізуючого випромінювання на організм людини, питання організації медичної допомоги ураженим, деякі складові системи захисту від уражаючих факторів ядерної зброї (дозиметричний контроль і види медичного захисту). Акцентовано на питаннях медичного захисту особового складу у випадку ядерного вибуху.

Проанализированы история становления концепции культуры безопасности, опыт и проблемы внедрения в атомной энергетике, а также обоснована необходимость использования этой концепции в медицинской практике.

Приведены и оценены результаты изучения характера влияния рецептур с раздражающими веществами CS и хлорацетофеноном на функцию сердечно-сосудистой системы животных, в том числе после перорального введения этилового алкоголя. Показано, что в момент действия ирритантов у кроликов быстро развивается угнетение функции сердца. При легкой степени отравления алкоголем уменьшается степень угнетения функции сердца, но eе восстановление происходит более медленно.

На некоторых примерах сделана сравнительная оценка влияния радиационных и нерадиационных антропогенных факторов на состояние здоровья населения Украины. Установлено: существует ряд общих конкретных для радиации и ксенобиотиков механизмов влияния на клетки живых организмов; патогенетические механизмы действия ксенобиотиков и ионизирующей радиации однонаправлены - при высоких дозах преимущественно прямого действия, а при малых низкой интенсивности - преимущественно опосредованно; при анализе данных относительно онкологических заболеваний отсутствуют доказательства об их "автономной" причинной связи с последствиями Чернобыльской катастрофы - ни по региональной, ни по временной, ни за органоспецифичности.

Розглянуто Йокогамську стратегію і план дій, Міжнародну стратегію зменшення небезпеки лих, доповідь ООН "Зниження ризику катастроф - завдання розвитку. Глобальна доповідь", Хіогська рамкова програма дій на 2005 - 2015 рр., документи ООН: Генеральна асамблея й Міжнародна стратегія зменшення небезпеки лих.

Рассмотрены Йокогамская стратегия и план действий, Международная стратегия уменьшения опасности бедствий, доклад ООН "Снижение риска катастроф - задача развития. Глобальный доклад", Хиогская рамочная программа действий на 2005 - 2015 годы, документы ООН: Генеральная ассамблея и Международная стратегия уменьшения опасности бедствий.

Розглянуто підходи до реагування на терористичні акти після подій 11 вересня 2001 р. Проаналізовано систему реагування на терористичні акти в межах національної системи антикризового реагування - реалізації системного підходу до розв'язання проблем. Визначено роль національного координувального органу та комплексного планування реагування на надзвичайні радіологічні ситуації.

Проаналізовано психологічні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Дія комплексу векторів негативного впливу цієї аварії на організм людини відноситься до екстремальних. У процесі аналізу психологічного стану ліквідаторів аварії простежено провідну роль депресивно-іпохондричної симптоматики. За даними фахівців, захворювання згідно з документами пов'язане з роботою з ліквідації аварії, діагностовано більш, ніж у 47 % обстежених, а групу інвалідності встановлено більш, ніж у 42 %. Зв'язок захворювання з аварією і особливо групи інвалідності встановлювали переважно у віддалений період, через 7 - 9 років після участі у ліквідації наслідків аварії. Починаючи з 1990 року, було зареєстровано значне підвищення захворюваності на шизофренію персоналу Чорнобильської зони відчуження - 5,4 на 10 000, порівняно із 1,1 на 10 000 по Україні. Динаміка зростання зареєстрованої поширеності розладів психіки поведінки у постраждалих є лінійною - від 142,8 на 10 000 постраждалих у 1987 р. до 473,1 - у 2005 році. Все вищенаведене переконливо вказує на те, що нейропсихічні розлади залишаються пріоритетною медичною і соціальною проблемою постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. На сьогоднішній день заходи зі збереження психічного здоров'я учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції та постраждалих в Україні вважаються недостатніми. Навіть через 26 років після аварії психоневрологічні розлади залишаються пріоритетною медичною і соціальною проблемою як для означених категорій громадян, так і для оточуючих. Охорона психічного здоров'я постраждалих має знаходитись у фокусі суспільної уваги у випадку можливих радіаційних аварій у майбутньому.

Проаналізовано стан здоров'я кадрового складу військових частин Збройних Сил України, дислокованих на радіоактивно забруднених територіях, залежно від професійних факторів видів Збройних Сил і родів військ. Установлено особливості загальної захворюваності та захворюваності за окремими класами офіцерів і прапорщиків різних родів військ і видів Збройних Сил.

Відзначено, що деякі вироби військової техніки містять радіоактивні ізотопи, а окремі її агрегати можуть бути радіоактивно забрудненими в процесі експлуатації, тому в ході утилізації виникає небезпека перевищення встановлених радіаційних регламентів. Ігнорування правил радіаційної безпеки в процесі виконання робіт з утилізації військової техніки може призвести до надмірного опромінення працюючих і до радіоактивного забруднення навколишнього середовища. Таким чином, утилізація техніки, а особливо військової, потребує уважного ставлення до питання радіаційного контролю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р12я431(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж23657 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано деякі положення звіту ООН 2002 "Гуманітарні наслідки аварії на ЧАЕС. Стратегія відродження". Показано невідповідність цілого ряду тверджень авторів звіту стосовно медичних наслідків аварії на ЧАЕС науковим фактам.

В експериментальних дослідженнях на щурах встановлено високу селективність комплексного препарату "Сорбоцес" по відношенню до радіонуклідів цезію та стронцію. Комплексний препарат зменшує вміст радіоізотопів в організмі щурів відповідно на 75,7 % і 46,2 %.

Проаналізовано існуючі засоби профілактики радіаційних уражень, наявні нормативно-правові документи з питань організації медичного протирадіаційного захисту різних категорій персоналу і населення, а також практику використання радіозахисних препаратів за умов підвищеного радіаційного впливу. Акцентовано увагу на необхідності доопрацювання нормативно-правової бази з протирадіаційного захисту людей в аспекті покращання організації використання радіопротекторів.

Проанализированы существующие средства профилактики радиационных поражений, имеющиеся нормативно-правовые документы по вопросам организации медицинской противорадиационной защиты разных категорий персонала и населения, а также практика использования радиозащитных препаратов в условиях повышенного радиационного влияния. Акцентировано внимание на необходимости доработки нормативно-правовой базы по противорадиационной защите людей в аспекте улучшения организации использования радиопротекторов.

Під час дослідження встановлено, що за останні 5 років (2006 - 2011) рівень загальної захворюваності серед контингенту в установах відбування покарань (УВП) знизився зприводу всіх хвороб на 14 %, первинної - на 25 %. Разом з тим поширення хвороб крові серед контингенту УВП за цей період збільшилося на 64 %, психічних хвороб - на 10 %, нервових - на 19 %. Первинна захворюваність на хвороби крові підвищилася на 83 %, а психічні хвороби - на 94 %. Стан здоров'я осіб, які перебувають у слідчих ізоляторах (СІЗО), значно гірший, ніж у засуджених. Виявлено відмінність показників здоров'я в осіб, які знаходяться в УВП, в окремих областях України як за загальною, так і первинною захворюваністю. Зміни рівнів загальної та первинної захворюваності контингенту СІЗО односпрямовані з такими у засуджених по деяких областях, але вони більш виражені.